Луцький (Верхній) замокUA0708017001008338443016УкраїнаВолинська областьЛуцький районЛуцькаЛуцьквул. Кафедральна1А50.73867292412542425.32268544120402Луцький (Верхній) замок (XIV–XV ст.) – пам’ятка архітектури національного значення. Побудований Великим князем Дмитрієм-Любартом у 1340–1383 рр. на місці попереднього дерев’яного дитинця як державна столична резиденція. Саме тому існує ще одна назва твердині – замок Любарта. Протягом XVI–XVIII ст. він був адміністративним, судовим та політичним центром Волині. Замок має три вежі: Воротня (В’їзна), Владича та Стирова (Свидригайла). Луцький замок був улюбленою резиденцією князя Вітовта, а Луцьк називали південною столицею Великого князівства Литовського. В 1429 р. у замку відбувся з’їзд європейських монархів, на якому обговорювались проблеми захисту Європи від османських завойовників та питання міждержавних відносин. В XV ст. замок був пристосований для використання вогнепальної зброї, нарощено мури та башти, влаштовано аркові бійниці. Наприкінці XVІІІ ст. Ліквідовано підйомні мости В’їзної вежі та облаштовано сучасний проїзд. Окольний (Нижній) замокUA0708017001008338443016УкраїнаВолинська областьЛуцький районЛуцькаЛуцькnullnull50.7377825.32053Крім Верхнього замку, у Луцьку був ще й Окольний (Нижній) замок (XV–XVII ст.), на території якого проживала волинська шляхта, представники влади та духовенства. У його потужних мурах було вісім веж – чотири дерев’яні (Воротня, Перемильська, Пінська, Владик Волинських) та чотири муровані (Чорторийських, Свинюська, князів Четвертинських, Архімандрича). Північна частина Окольного замку була дерев’яною, південна – мурованою. Довжина мурованої частини становила 500 м, а дерев’яної – 260 м. До нашого часу збереглась лише вежа князів Чорторийських, названа прізвищем її фундаторів. Вона була побудована у XV ст. та збереглась до сьогодні без значних змін. До вежі прилягає фрагмент оборонного муру, декорований готичним ромбоподібним цегляним орнаментом. У підземеллях під вежею, які з’єднані з підземним простором колишнього колегіуму єзуїтів у єдину систему, тепер діє креативний підземний музейний простір «Окольний замок». Вежа князів ЧорторийськихUA0708017001008338443016УкраїнаВолинська областьЛуцький районЛуцькаЛуцьквул. Кафедральна650.7374798004165925.320622881320105Вежа Чорторийських побудована у XV столітті князями Чорторийськими. Це єдина з восьми веж Окольного (Нижнього) замку, яка збереглась до наших днів. До вежі прилягає оборонний мур, декорований готичним ромбоподібним орнаментом з цегли. Церква Іоанна БогословаUA0708017001008338443016УкраїнаВолинська областьЛуцький районЛуцькаЛуцьквул. Кафедральна150.73867292412542425.32268544120402Церква Іоанна Богослова (XII ст.) – пам’ятка архітектури місцевого значення, перший мурований храм на Волині, центр Луцько-Острозької єпархії. Храм був збудований в центрі замкових укріплень в другій половині ХІІ ст. князем Ярославом Ізяславовичем. Впродовж тривалого часу був головним православним храмом міста Луцька. В церкві знаходяться гробниці руських князів і єпископів. Нині залишки соборного храму Іоанна Богослова – єдина пам’ятка міста домонгольського періоду. Кафедральний костел святих апостолів Петра і ПавлаUA0708017001008338443016УкраїнаВолинська областьЛуцький районЛуцькаЛуцьквул. Кафедральна650.7382995198908425.319769437837518Колегіум єзуїтів та Кафедральний костел святих апостолів Петра і Павла (XVII ст.) – пам’ятка архітектури національного значення. З 1604 р. в Луцьку розпочав свою діяльність орден єзуїтів. В 1609 р. луцькі єзуїти отримали дозвіл польського короля Сигізмунда ІІІ на придбання земельних ділянок під будівництво нового колегіуму та костелу. Будівництво костелу відбувалося у 1616–1639 рр. за проектом італійського архітектора Джакомо Бріано. Храм був прикрашений ліпним декором і живописними полотнами італійських, німецьких та польських художників. До костелу примикає колегіум, де навчались 300 студентів – діти знатних і заможних людей. При колегіумі єзуїтів діяв студентський театр, була велика бібліотека, зберігалися мистецькі твори. Після скасування ордену єзуїтів у Польщі та пожежі 1781 р. у Луцьку, до костелу перенесли католицьку кафедру, яка розміщувалася тут до кінця Другої світової війни. З 1980 р. у костелі діяв Обласний музей атеїзму. У 1992 р. приміщення передали римо-католицькій громаді, відтоді костел знову служить головним храмом Луцької дієцезії. Костел має великі триярусні підземелля. Будинок родини КосачівUA0708017001008338443016УкраїнаВолинська областьЛуцький районЛуцькаЛуцьквул. Драгоманова2350.738338622977625.319197957596717Будинок родини Косачів - пам'ятка архітектури рубежу XVIII-XIX століть. Тут із жовтня 1890 до січня 1891 року проживала сім'я Косачів. Сьогодні тут знаходиться Адміністрація Державного історико-культурного заповідника та кімната-музей "Лесина вітальня". Свято-Троїцький кафедральний соборUA0708017001008338443025УкраїнаВолинська областьЛуцький районЛуцькаЛуцьквул. Градний узвіз150.7464003893647425.32702169279384Свято-Троїцький Кафедральний собор (XVII ст.) – пам’ятка архітектури національного значення. У 1643 р. Волинська шляхтянка Агнєшка Станішевська подарувала ченцям ордену бернардинів землю поблизу костелу Святого Хреста на околиці міста Луцька. Вони заснували тут монастир. У 1696 р. костел і монастир зазнали пожежі. У 1750-х рр. Розпочалось будівництво мурованого монастиря і костелу. У 1853 р. монастир бернардинів припинив свою діяльність у Луцьку. В 1867 р. в монастирі розмістили міську управу, резиденцію єпископа, арсенал та повітову в’язницю. На початку 90-х рр. ХІХ ст. було вирішено перенести тюрму до монастиря бригіток, а в бернардинському почали облаштовувати чоловічу прогімназію. Костел лишався парафіяльною святинею луцьких католиків до 1864 р., коли, з ініціативи Луцького православного братства, його передали православній громаді міста. Храм перебудували і освятили у 1880 р. Відтоді собор став головною православною святинею Луцька. Хрестовоздвиженська церква та архітектурний комплекс Луцького братстваUA0708017001008338443016УкраїнаВолинська областьЛуцький районЛуцькаЛуцьквул. Данила Галицького250.7405495925.31696Хрестовоздвиженська церква (XVII ст.) – пам’ятка архітектури національного значення. Разом із монастирем василіан є частиною архітектурного комплексу Луцького братства. Монастирський комплекс зводився впродовж 1630–40-х років. У XVIII столітті і церква, і монастир потерпали від пожеж. У ХІХ столітті церква була практично зруйнована. Монастир зберіг свій первісний вигляд, але сучасна церква - це лише вівтарна частина колишньої святині із прямокутною прибудовою радянських часів. Хрестовоздвиженське братство виникло у 1617 р. і мало на меті збереження православної віри на Волині. У 1957 р. у церкві облаштували планетарій. В 1990 р. споруду повернули православній громаді. Нині у монастирському приміщенні знаходиться музей Луцького братства, а в підвалі під церквою – братський некрополь, де за заповітом поховано братчиків. Відомо, що тут похований громадський діяч, поет Данило Братковський та засновниця Київської братської школи Галшка Гулевичівна. Церква Покрови Пресвятої БогородиціUA0708017001008338443016УкраїнаВолинська областьЛуцький районЛуцькаЛуцьквул. Данила Галицького1250.739377725.3171867Церква Покрови Пресвятої Богородиці (XІV–XVІІ ст.) – пам’ятка архітектури національного значення. Один з найстаріших безперервно діючих православних храмів Луцька. Переважна більшість дослідників датують спорудження церкви ХІV ст. В церкві зберігалася ікона Богоматері, написана волинськими майстрами в першій половині ХІV ст. Лютеранська кірхаUA0708017001008338443016УкраїнаВолинська областьЛуцький районЛуцькаЛуцьквул. Караїмська1650.737378425.3158743Лютеранська кірха (XIX–XX ст.) – пам’ятка архітектури місцевого значення. Побудована у 1906 р. як храм луцької лютеранської громади за проектом архітектора Х. Бойтельспахера на місці костелу кармелітів. Кірха була головним храмом німецьких колоністів Волині. У зв’язку з подіями Другої світової війни та переселенням німців до Німеччини, кірха занепала. За часів радянської влади тут було сховище документів Волинського обласного державного архіву. На даний час Лютеранська кірха знаходиться в користуванні громади християн-баптистів. Велика синагогаUA0708017001008338443016УкраїнаВолинська областьЛуцький районЛуцькаЛуцьквул. Данила Галицького3350.7359078640580125.31887446689265Синагога (XVII ст.) – пам’ятка архітектури національного значення. На її будівництво луцькі євреї отримали від польського короля Сигізмунда ІІІ привілей, за яким храм повинен був мати оборонну функцію і захищати місто від можливих нападів. З цією метою до молитовного залу прибудували оборонну башту, через яку синагогу часто називали «Малим замком». Храм діяв до Другої світової війни. Під час війни повністю були зруйновані прибудови і дах молитовної зали. З 1981 р. в приміщенні синагоги знаходиться спортивний комплекс «Динамо». Вірменська церква Святого СтефанаUA0708017001008338443016УкраїнаВолинська областьЛуцький районЛуцькаЛуцьквул. Галшки Гулевичівни1250.738876925.315204Вірменська церква Святого Стефана була побудована в першій половині XV ст. У 1820 році, через відсутність у Луцьку вірменської громади, церкву забрали і передали під російський військовий склад. На початку ХХ ст. руїни вірменської церкви перебудували в житловий будинок, який існує дотепер. Монастир тринітаріївUA0708017001008338443016УкраїнаВолинська областьЛуцький районЛуцькаЛуцьквул. Сенаторки Левчанівської450.7420718076044825.32036162544283Монастир тринітаріїв — пам'ятка архітектури національного значення. У Луцьку вони з'явились у XVIII столітті та побудували свій монастир поблизу церкви св. Михайла, яка належала то православній, то греко-католицькій громаді міста. Тринітарії відновили та перебудували занедбану церкву, заснувавши монастир. Церкву не вдалось вберегти – її розібрали на будівельні матеріали в часі панування на Волині Російської імперії. Впродовж тривалого періоду монастирський комплекс використовувався як шпиталь. Нині тут розміщується військовий госпіталь. Монастир бригітокUA0708017001008338443016УкраїнаВолинська областьЛуцький районЛуцькаЛуцьквул. Кафедральна1650.7373164062124825.322523485649434Монастир бригіток - пам'ятка архітектури національного значення. Монастир був збудований на місці палацу луцького старости Станіслава Альбрехта Радзивілла в 1624 році. Саме там розпочалася пожежа, яка дуже нашкодила місту навесні 1845 року. Після цього монастир розформували, а його приміщення підлаштували під міську в’язницю, відому нині як «луцька тюрма». У ній 23 червня 1941 року енкаведисти безжально розстріляли близько чотирьох тисяч волинян. Нині тут знаходиться Замковий Свято-Архангельский чоловічий монастир. Монастир шаритокUA0708017001008338443016УкраїнаВолинська областьЛуцький районЛуцькаЛуцьквул. Кафедральна1950.738745425.3210047Монастир шариток — пам'ятка архітектури національного значення. Будівлі, де розміщувався монастир, належали кафедральному костелу Святої Трійці, побудованому у XV ст. Приміщення біля костелу були споруджені у XVI ст. та перебудовані у XVIII. У 1829 році у Луцьку з'явились представниці ордену шариток, яким було передано частину кафедральних приміщень костелу. Деякий час в іншій частині приміщення діяла гімназія, у якій викладав Пантелеймон Куліш. У середині ХІХ ст. російською владою монастир було закрито. Разом з ним скасована шляхетська школа. Домініканський монастирUA0708017001008338443016УкраїнаВолинська областьЛуцький районЛуцькаЛуцьквул. Драгоманова2650.735839425.320457Домініканський монастир - монастир першого луцького католицького ордену, пам'ятка архітектури національного значення, заснований в третій чверті XIV століття. Фундаторами мурованого комплексу домініканців були великий князь литовський Вітовт і польський король Ягайло. Від монастирського комплексу залишилась лише стіна над вулицею Драгованова. Свого розквіту монастир досяг у XVI ст., коли при ньому діяла латинська школа. З 1787 р. при монастирі діяла друкарня, видавались книги польською, латинською та іншими мовами. У 1792 році почали будувати новий комплекс, від якого збереглося нинішнє приміщення монастиря. Зараз тут розміщена Волинська духовна семінарія Української Православної Церкви. Будинок архітектора Миколи ГолованяUA0708017001008338443016УкраїнаВолинська областьЛуцький районЛуцькаЛуцьквул. Лютеранська950.737384525.3145396Будинок скульптора – мистецький вернісаж Миколи Голованя. Розташований на березі річки Стир. Будівництво почалося у 80-х рр. ХХ ст. Проєкт будинку розробив волинський архітектор Р. Метельницький. Подвір’я, стіни, дах будівлі прикрашають кам’яні скульптури – апостолів, історичних осіб, міфологічних істот, тварин і т.ін. Загалом їх тут понад 500. Чільне місце займають релігійні сюжети, тематика анімалізму та історичних осіб, пов’язаних з Луцьком. Над входом розміщений родинний вензель – Н. М. Г. Серед різноманіття скульптур головного фасаду виділяється горельєф із зображенням родини скульптора, вагою півтори тони. Він виготовлений із зеленого пісковика. Голова родини, як Атлант, підтримує небо над своєю сім'єю. На подвір’ї біля будинку облаштовані окремі мистецькі дворики: «італійський» і пам'яті сина, розташовані брили різних каменів й безліч великих і малих скульптур, які ще не знайшли свого місця у загальній композиції. Вернісажний будинок Миколи Голованя – найоригінальніший будинок Луцька, майстерня і домівка, де після смерті скульптора проживає його родина. Майдан Братський містUA0708017001008338443016УкраїнаВолинська областьЛуцький районЛуцькаЛуцьквул. Ковельська250.74169725.317344Назва майдану пов’язана з назвою мосту через р. Глушець, яка колись тут протікала, і розташованих поряд будівель Луцького православного братства. Це був найдавніший міст у Луцьку. Перша згадка про нього зустрічається в XV ст. Подовжуючи греблю, що йшла від замку через заплаву, він з’єднував давнє острівне місто із передмістям. В 1930-х рр. русло річки осушили і разом з мостом засипали. В наш час частину Глушецького мосту відкрили і відновили перила, впорядкували майдан, який отримав назву Братський міст. Підземелля ЛуцькаUA0708017001008338443016УкраїнаВолинська областьЛуцький районЛуцькаЛуцьквул. Кафедральна650.738341825.3204562Окрім наземного міста, у Луцьку є розбудована мережа підземних переходів. На трьох рівнях підземного міста були сакральні об'єкти, трапезна, в'язниця, гробниці. Підземний комплекс під луцьким костелом Петра і Павла очолив п'ятірку найзагадковіших підземель України. Майдан ринокUA0708017001008338443016УкраїнаВолинська областьЛуцький районЛуцькаЛуцьквул. Данила Галицькогоnull50.73943625.317824Майда́н Ри́нок — один із найстаріших та історично найважливіших майданів Луцька. Майдан виник в епоху пізнього середньовіччя, значно розвинувся після надання місту Магдебурзького права. Він був основним економічним плацдармом міського суспільства Луцька та відігравав значення соціально-політичного ядра міста — тут знаходилися органи міського управління, відбувалися громадські та інші зібрання, а також торги з багатьма містами Європи та Сходу. Центральний парк культури та відпочинку ім. Лесі УкраїнкиUA0708017001008338443016УкраїнаВолинська областьЛуцький районЛуцькаЛуцьквул. Глушецьnull50.74255425.332343Центральний парк культури і відпочинку імені Лесі Українки розташований біля річки Стир на вулиці Глушець — між старим і новим центром Луцька. Рік заснування парку — 1964. Парк культури та відпочинку є традиційним місцем відпочинку лучан та гостей міста. В парку працюють атракціони, дитяче містечко. Тут проходять численні культурно-мистецькі заходи та різноманітні змагання. Протягом весняно-літнього періоду тут проводяться музично-розважальні програми та дитячі ігрові години. З кожним роком парк стає все привабливішим та затишнішим — шумні фонтани, Алея парасольок, Алея ліхтарів, дитячі майданчики та багато зручних лавочок. Сонячний годинникUA0708017001008338443025УкраїнаВолинська областьЛуцький районЛуцькаЛуцькпросп. Воліnull50.74680025.326402Літній екваторіальний сонячний годинник «Парад планет» встановлений у Луцьку у 2012 році. Годинник знаходиться навпроти Центрального універмагу Луцька під стінами колишнього монастиря бернардинів. Композиція складається з годинника та скульптур дев’яти планет Сонячної системи. Над годинником працювали скульптори Альберт Коморін та Анатолій Хлоп’ячий. Скульптури Луцьких кликунівUA0708017001008338443000УкраїнаВолинська областьЛуцький районЛуцькаЛуцькnullnullnullnullКликуни (міська сторожа) здавна у Луцьку сповіщали жителів про важливі події (здійснювали ритуал кликання) та виконували роль міської сторожі. Згадка про них зафіксована у документах ХІ-XVI століть. Тепер скульптурні образи кликунів можна зустріти біля залізничного вокзалу міста, біля Центру туристичної інформації та послуг, на майдані «Братський міст», на Замковій площі, у Луцькому зоопарку. Оглядовий майданчикUA0708017001008338443016УкраїнаВолинська областьЛуцький районЛуцькаЛуцьквул. Гірна250.73830425.300477Оглядовий майданчик знаходиться на перехресті вул. Гірної та Квіткової (район вул. Львівської). Вдень звідси видно не тільки Луцький замок, а й шпилі луцьких святинь та інші архітектурні об'єкти. Тут можна зустріти захід сонця або спостерігати, як світанок приходить у місто. Луцький зоопаркUA0708017001008338443016УкраїнаВолинська областьЛуцький районЛуцькаЛуцьквул. Глушець750.742571225.3230054Луцький зоопарк — особлива затишна місцина для відпочинку. Зоопарк знаходиться в центральному парку культури та відпочинку та займає площу 4,2 га. Тут мешкає понад 150 тварин і птахів, серед яких леви, тигри, вовки, бізони, антилопи, лами, дикобрази, єнотовидні собаки, фазани, павичі та багато інших. Луцький зоопарк — єдиний в Україні, який за часи незалежності відреставрований за кошти Європейського Союзу. Музейний простір “Окольний замок”UA0708017001008338443016УкраїнаВолинська областьЛуцький районЛуцькаЛуцьквул. Кафедральна650.73853225.32044548Реалізація проєкту «Нове життя старого міста: ревіталізація пам’яток історико-культурної спадщини Луцька та Любліна» стала можлива завдяки Програмі транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2014-2020, що фінансувалася Європейським Союзом в рамках Європейського інструменту сусідства. Під час реалізації проєкту були віднайдені та розчищені підземні кімнати і галереї, про які відсутні писемні згадки у історичних джерелах. Підземелля під вежею з’єднали з підземним простором колишнього колегіуму єзуїтів у єдину систему. Ці нововідкриті приміщення стали найбільшим археологічним відкриттям на Волині за часів незалежності. Тепер - це креативний підземний музейний простір, що включає 22 приміщення: 18 кімнат і 4 коридори загальною площею понад 700 м2. Жидичинський Свято-Миколаївський монастирUA0708017013009990045240УкраїнаВолинська областьЛуцький районЛуцькаЖидичинвул. Ковельська150.8092419462750425.30410259207588Жидичинський Свято-Миколаївський монастир розташований за сім кілометрів від Луцька. Є відомості, що він діяв уже в 975 році і був осередком християнства ще до офіційного хрещення Русі у 988 році. За літописними записами сюди перед важливими битвами і подіями приїжджав молитися Данило Галицький та інші відомі князі. На території монастиря розташовані пам’ятки архітектури національного значення: Свято-Миколаївський храм (XVІ–XVІІІ ст.), Палац Митрополита (XVIII ст.) та Монастирська дзвіниця (XVIII ст.). Крім цього у Жидичині знаходиться Свято-Духівський скит – перше місце розташування Свято-Миколаївського Жидичинського монастиря. Починаючи з Х ст. тут розміщувався укріплений частоколом перший монастирський комплекс, який включав храми, монастирські келії та господарські будівлі. Залишки будинку XIX ст., в якому жила Габріеля ЗапольськаUA0708017031008569245243УкраїнаВолинська областьЛуцький районЛуцькаПрилуцькеnullnull50.79604758192249425.396249098349333Пам’ятка архітектури місцевого значення. Ця частково збережена споруда є частиною більшої будівлі, фактично – лівобічним двоповерховим флігелем будинку, який мав схожий за поверховістю і архітектурою правобічний флігель, які з’єднувались центральним одноповерховим корпусом. Збережена на сьогодні частина дому має риси дещо подібні до церковної архітектури. За літературою відомо, що в другій половині XIX ст. в селі Прилуцьке (історична назва Ківерці) існувала римо-католицька каплиця. Можливо, нею був цей будинок, який пізніше зазнав розбудови у житлове приміщення. Саме Прилуцьке (Ківерці), де провела дитячі роки, визнавала Габріеля Запольська за отчий дім, що і засвідчено в написі на надгробку письменниці за її передсмертним розпорядженням. У 30-ті рр. ХХ ст. будинок ще був цілісним і використовувався як житловий. Руйнування будинку Піотровських почалось під час Другої світової війни і довершилось після 60-80-х рр. ХХ ст. Музей історії сільського господарства ВолиніUA0708017002002435545626УкраїнаВолинська областьЛуцький районЛуцькаРокинівул. Шкільна150.8304818076442225.256853471670784Музей історії сільського господарства Волині – етнографічний музей і скансен в селищі Рокині, розташованому за 12 км від Луцька. Скансен має вигляд вулички невеликого волинського села XIX століття. В експозиції просто неба представлені декілька типових волинських садиб, навколо яких створені селянські двори з клунями, хлівами, криницями й тинами. Частина споруд була перевезена з сіл Волині: 2 садиби з с. Березовичі Володимир-Волинського району, садибу - з с. Комарове Маневицького району, вітряк с. Четвертня - Маневицького району. Стаціонарна експозиція, розташована в окремій споруді, займає 8 залів, розповідає про історію волинського села, розвиток сільського господарства Волині в різні періоди, про природу і екологію краю. Один з розділів експозиції присвячений історії української державності. Історичний музей села КнягининокUA0708017019004372245630УкраїнаВолинська областьЛуцький районЛуцькаКнягининоквул. Соборна7550.7960463443082925.259751551581214З 18 серпня 2017 року розпочався офіційний відлік у роботі музею і затверджена назва «Історичний музей села Княгининок Княгининівської сільської ради». Основу експозиції Історичного музею с. Княгининок складають старожитності, що збирались в 1990-х – 2000-х рр. учнями та педагогами Маяківського НВК для народознавчої світлиці і в 2017 році передані на баланс музею. Найбільше експонатів представляють речі вжитку селянської родини кін. ХІХ – поч. ХХ століття. Це дерев’яні, металеві інструменти (знаряддя бондарської, кушнірської, шевської, столярної справи) та приладдя (ступи, прялки, прачі, праски, рублі, качалки тощо), посуд, зразки текстилю, народного вбрання. Окрім того, в фондах музею зберігаються предмети археології з Княгининка та околиць, монети, старовинні фотографії, предмети часів Першої та Другої світових воєн. З 2021 року в стінах музею розміщено постійно діючу експозицію «Іграшки Лесиного краю. Традиційні народні іграшки Волині та Волинського Полісся». В експозиції представлені українські народні іграшки і знаряддя традиційних дитячих ігор, характерні для нашого регіону; старовинні фотографії дітей та їх ігор ХІХ – першої половини ХХ ст; сучасні картини, тематикою яких є побут та ігри дітей в давнину, букіністична та сучасна тематична література, були виготовлені повномасштабні копії традиційних волинських іграшок, або відтворені за графічними зображеннями та усними описами. Церква Казанської БогоматеріUA0708017027002473945154УкраїнаВолинська областьЛуцький районЛуцькаОзденіжвул. Садоваnull50.8109184779001425.14224913602204Церква Казанської ікони Божої Матері є унікальною архітектурною окрасою. Довгий час споруда стояла незакінченою, обростала деревами. Аж до часу служіння священика Адама Нарушевича, який зумів із парафіянами добудувати цей великий своєрідний храм. До 1792 року тут була дерев’яна церква. А у 1792 році шляхтич Пилип Олізар заклав фундамент для великої кам’яної. Будувалася вона дуже довго – з перервами аж до 1885 року, коли була освячена в честь ікони Казанської Богоматері. Досить довгий час дві церкви (дерев’яна і кам’яна) тут співіснували. Окрасою храму є двоярусний іконостас, що має неабияку художню цінність. Його оригінальне оздоблення свідчить, що це твір XVII ст. Cама ікона Казанської Божої матері, що зберігалася тут, також була відома на весь край. Біля неї зцілювалося багато людей. Копію ікони було подаровано імператору Олександру ІІІ, коли він відвідував Волинь у 1890 році. Миколаївська церкваUA0708017010005658145649УкраїнаВолинська областьЛуцький районЛуцькаГородоквул. Центральнаnull50.6968631292596925.129177377144742Пам’ятка архітектури місцевого значення, збудована у 1890 році в недалекому від Городка селі Білосток. Тоді ж посвячена під титулом святих апостолів Петра і Павла. За деякий час церкву викупили і перевезли до Городка, де зібрали на березі річки, на краю села і посвятили під титулом святого Миколи. Розміщується церква в центрі Городка, при головній дорозі, біля цвинтаря. Тридільна святиня з дерев’яною триярусною дзвіницею, яка прилягає з заходу до бабинця. Над входом до дзвіниці дашок, вище нього на стіні – зображення покровителя церкви. Успенська церкваUA0708017036002478645620УкраїнаВолинська областьЛуцький районЛуцькаШепельвул. Новаnull50.78643245713798425.1120475359992Пам'ятка архітектури національного значення. Нова дерев'яна церква зведена за служіння ієрея Якова майстром Юліаном протягом 1780-1781 рр. на місці давнішої з 1638 року (дата вирізьблена на брусах вівтарної частини), знищеної вогнем. У ХІХ ст. церква видовжена прибудовою «храму апостола Якова», а над ним збудована дзвіниця. Сьогодні в користуванні громади УПЦ МП. Розташована в центрі Шепеля, на узвишші, при дорозі, напроти школи. Вівтарем орієнтована до південного сходу. Доволі довга одноверха тридільна церква, яка первісно була значно компактніша. При південній стіні вівтаря прибудована ризниця. При розбудові церкви її бабинець незначно видовжили (або розширили колишній присінок) і в добудованій частині зробили два входи, а до неї прибудували широку дерев'яну двоярусну дзвіницю. Нову частину церкви легко визначити завдяки різному шалюванню зовнішніх стін. В інтер'єрі святині збережений стінопис XVII ст. і різьблення з XVIII ст. Іванчицівська липаUA0708017017007826245154УкраїнаВолинська областьЛуцький районЛуцькаІванчиціnullnull50.8163907534342925.163134680084653На території Іванчиць росте чи не найстаріше дерево на Волині –Іванчицівська липа – ботанічна пам’ятка природи місцевого значення в Україні. Статус пам’ятки присвоєно у 1972 році для збереження дерева липи серцелистої (Tilia cordata) віком близько 350 років, з висотою стовбура 25 м, діаметром 1,5 м. Під цим деревом, якщо вірити переказам, відпочивав сам Богдан Хмельницький. А ще, колись давно, у цих місцях жив та працював ірландський парко-будівничий Діонісім Міклер. У селі Іванчиці ним був закладений прекрасний парк у стилі «ампір», і липа – єдине нагадування про це витончене творіння паркової архітектури.